Психотерапия заключается не в том, чтобы сделать умную и искусную интерпретацию, а в основном она заключается в том, чтобы на протяжении некоторого времени постоянно возвращать пациенту то, что отдает он сам.
Результат — это сложная производная, которая включает лицо, предмет отражения и то, как происходит это отражение.
Мне приятно думать о своей работе именно так и понимать, что если я делаю это хорошо, то пациент сможет обнаружить самого себя, сможет научиться существовать и обретет чувство реальности. Это чувство — больше чем существование, оно означает существовать за самого себя, строить объектные отношения за самого себя и обрести самость, которая станет безопасным местом, где можно не напрягаться, почувствовать релаксацию.
Но мне бы не хотелось, чтобы создалось впечатление того, что эта задача отражения является нетрудной. Она тяжела и изнурительна в эмоциональном плане. Но мы получаем за это награду. Даже если состояние пациента не улучшится, он будет благодарен за то, что мы видим его таким, какой он есть, а именно это приносит психотерапевту глубочайшее удовлетворение своей работой. Д. В. Винникотт
Мета релігії – врятувати душу,
мета психотерапії є принципово
іншою – зцілити душу, зробити її здоровою
В. Франкл
Сучасна людина у промислових суспільствах переживає небачену досі духовну безпритульність, що поширюється зі швидкістю епідемії. Відповіддю на неї став розвиток різних психотерапевтичних методів, основних завданням яких є допомога у пошуку суб’єктивного сенсу життя. Лікування неврозів і психосоматичних розладів, а також залежностей, душевних хвороб і допомога в життєвих кризах – все це сьогодні є робочим полем психотерапії.
Разом із посиленням контролю за дієвістю психотерапії відбувається процес її публічного визнання як лікувального методу. Прикметою психотерапії, яка тривалий час сприймалася як перешкода, а останнім часом все більше розцінюється як перевага, є різноманіття її шкіл і напрямків, що якнайкраще відповідає плюралізмові сучасного суспільства. Вироблення правових норм для психотерапії як професії з усіма їхніми наслідками, такими як вимога покращення якості, чимраз наполегливіше ставить перед нами питання про епістемологічні засади психотерапії. У такому контексті психотерапія означає суму всіх її шкіл і напрямків, які сягають від створення моделей хвороби аж до загальних теорій і суспільної критики, пропонуючи пов’язані з ними щоденні практики.
Психотерапевт – це складна і тонка професія. Вона явно відрізняється від професій психолога і психіатра. Про це сьогодні заявляють 120 000 професійних психотерапевтів із 41 країни, об’єднаних у Європейську Асоціацію Психотерапії (ЕАР). У 1990 р. членами цієї асоціації була підписана Страсбурзька Декларація, що визначила основні характеристики психотерапії як професії.
Страсбурзька декларація про психотерапію
- Психотерапія – це окрема дисципліна у сфері гуманітарних наук. Практика психотерапії є вільною й автономною професією.
- Психотерапевтична освіта вимагає високого рівня теоретичної і клінічної кваліфікації
- Психотерапія забезпечує розмаїтість власних професійних методів.
- Вивчення одного з психотерапевтичних методів повинно здійснюватися у повному обсязі. Воно включає: вивчення теорії, проходження власної терапії за цим методом, практику цього методу в супроводі кваліфікованого психотерапевта (супервізія). Набуття широких знань за іншими методами.
- Доступ до професії вимагає великої попередньої підготовки, зокрема з гуманітарних та соціальних наук.
Близько п’ятдесяти років тому психологія відокремилася від філософії і в сучасному світі представлена як самостійна наука, що, до речі, викладається на факультетах гуманітарних наук, а не філологічних. А через дванадцять років психіатрія звільнилася від нейрології, і сьогодні ні в кого не виникає сумнівів, що це – самостійна дисципліна.
У наші дні настав час визнання психотерапії як самостійної професії. В основі цього визнання лежать теоретичні дослідження і специфічні методологічні розробки, результатом яких стали тисячі праць на всіх мовах. Багато країн уже прийняли відповідні закони і встановили заходи, що гарантують їх дотримання.
Часто мовиться, що методи психотерапії настільки численні, що можна розгубитися. Було нараховано кілька сотень, особливо американських. А ще образно кажуть, що їх так само багато, як і французьких сирів, тобто 365 – змінюй хоч щодня протягом року!
Супротивниками психотерапевтичних методів порівнюють їх з рядками рекламних флаконів у супермаркеті, що спокушають роззяв з метою комерційної вигоди. У дійсності йдеться про окремі варіанти декількох основних течій. Чи можна вважати прогресивним обмеження різновидів вин, медикаментів, фруктів, музики? Як і релігії, вина чи медикаменти, психотерапевтичні методи можна згрупувати в кілька основних течій:
- Психоаналітична;
- Когнітивно-біхевіористська (поведінкова);
- Системна;
- Гуманістична, яку ще називають екзистенціальною, і з якою звичайно пов’язують різні психотілесні підходи;
- Трансперсональна;
- Інтегративна.
Деякі класифікації поєднують в одну групу гуманістичний та інтегративний підходи, не беручи до уваги трансперсонального напрямку, і таким чином розрізняють тільки чотири течії.
Психоаналітична терапія. Її називають ще психодинамічною, тому що вона досліджує внутрішні сили і конфлікти особистості. Її витоки – у працях З. Фрейда, К. Юнга, А. Адлера, Е. Фрома, Е. Берна та їх соратників і багатьох дисидентів.
Психоаналіз (вперше термін був вжитий 1896 р.), засновником якого є Віденський лікар-невропатолог Зіґмунд Фройд, як правило займається лікуванням нервових (психічних) розладів від невротичних ( якими на наш час хворіють, в тій чи іншій формі від 25 до 38%, людства) до психотичних, до яких належать хвороби, які лікувались і лікуються без застосування психоаналізу виключно в закритих відділеннях психіатричних лікарень. Психоаналіз дозволяє позбавити людину не тільки важкого нервового (психічного) розладу, але й дає можливість уникнути травмуючої ситуації госпіталізації в психіатричну лікарню.
Психоаналіз дає хороші результати в лікуванні психосоматичних розладів – хвороб, причиною виникнення яких є стрес викликаний потужним психологічним потрясінням: смерть близької людини, втрата фінансів, розлучення, хвороба дитини та ін.. На даний час за підрахунками Міжнародної організації охорони здоров`я 60% людей, які звертаються до соматичного лікаря: терапевта, невропатолога, алеролога, імунолога, пульмонолога потребують лікування як психосоматичні хворі у психотерапевта, оскільки їх хвороби лежать в площині психологічного конфлікту.
Думки і бажання, які були витіснені в свій час в підсвідомість і знов допущені в свідомість навіть через декілька десятків років, не гублять свого емоційного заряду і діють на свідомість з попередньою силою.
Те, що ми звикли називати свідомістю, являє собою, образно кажучи, айсберг, велику частину якого займає підсвідомість. В цій нижній частині айсберга і знаходяться основні запаси психічної енергії, прагнення та інстинкти.
Великі відкриття в педіатрії, дитячій психіатрії, та неврології відбулись тільки через роботу в дитячій психології таких відомих аналітиків як Анна Фройд, Мелані Кляйн, Дональд Віннікот, Ерік Еріксон та інші. Дитина є найбільш уразлива до психологічних стресів, страхів, потрясінь і терапія дитини вимагає вкрай високого вміння та майстерності оскільки – це є не тільки лікування – це є закладання фундаменту психіки на все життя.
Можна сказати, що довіра, одна з перших цінних якостей, яка необхідна дитині при вихованні в собі гарантованої впевненості в чеснотах іншого/інших. Коли б провести паралель між цілісністю дорослого і довірою дитини, то можна було б сказати так – діти не будуть боятися життя тоді, коли оточуючі їх дорослі будуть мати достатньо цілісності, щоб не боятись смерті.
«Еволюція заклала в базовий план життя людини, каже Ерік Еріксон, базові доброчинності, які приходить до людини з віком/часом. На кожному наступному рівні ідентичності приходить енергія і надія, самоконтроль і сила волі, напрям і цілеспрямованість, система і компетентність, посвята і вірність, афіліація (потреба/мотивація у спілкуванні, дружбі: давати комусь допомогу і підтримку, приймати її від іншого) і кохання, відтворення і опіка, самозречення і мудрість».
Робота психотерапевта включає в себе пошук причини, думок, почуттів і поведінки, для того, щоб потреба (інстинкт), неправильність чи недостатньо виражена певною думкою чи поведінкою, могла знайти кращу більш оптимальну форму задоволення.
Зрозумівши себе, та тих людей з якими ми знаходимось в постійному контакті, ми зможемо позбутися комплексів (симптомів хвороби), які часто роблять нас обмеженими і позбавляють можливості бути такими якими ми хочемо, роблять нас хворими та нещасними.
Звернення до фахівців зможе вирішити проблему, не залишитись на одинці і усугубляти гнітючий стан, адже це вимога часу.
ЯКА ПЕРЕВАГА ПСИХОДИНАМІЧНОГО ЛІКУВАННЯ?
Лікування, яке зосереджене на усунення симптому, не дає повного видужання, а приводить тільки до заліковування хвороби, як би заганяючи занозу, яка застрягла в тілі все глибше і глибше і лікує те запалення, яке виникло навколо рани. Психоаналіз займається по-перше тим, що знаходить місце конфлікту –занозу, по-друге виймає її, по-третє, аж тоді, займається заліковуванням травмованого – «запаленого місця».
- Після проведеного психодинамічного лікування імовірність того, що хвороба “повернеться”, є мінімальним.
- Видужання в психодинамічній психотерапії і якнайефективніше в групові психотерапії, відбувається шляхом усвідомлення конфлікту і укріплення психічного апарату за рахунок його пластичності, зрілості і стійкості до зовнішнього тиску та внутрішніх дискомфортів.
- Ефект в лікуванні (лікування – розуміти як розвиток, ріст) є вкрай необхідним для молодих людей, які навчаються чи займаються розумовою роботою, працюють з людьми. Оскільки психоаналіз дозволяє звільнити психічний апарат від страхів, упереджень, сумнівів і дозволяє засвоювати знання та користуватись набутими знаннями/досвідом ефективно, швидко і адекватно до ситуації.
- Знання отримані тими хто пройшов психоаналітичну терапію не застаріють і не будуть здаватися не потрібними оскільки розуміння людей, розуміння себе – це мистецтво, а мистецтво вічне.
Лікар нарколог, психотерапевт
Козівської ЦРКЛ Ясіновський А.В.
096 203 57 58